Новини


Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області відповідає на питання

Ви запитуєте ми відповідаємо

До Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області звернулась працівниця з проханням надати роз’яснення щодо підсумованого обліку робочого часу та його застосування.

Інформуємо, що відповідно до ст. 61 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) підсумований облік робочого часу запроваджується на безперервно діючих підприємствах, в установах і організаціях (далі – підприємствах), а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або тижнева тривалість робочого часу. Порядок застосування підсумованого обліку робочого часу передбачено у Методичних рекомендаціях щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 19.04.2006 р № 138.

В окремих галузях господарства може бути розроблено методичні рекомендації з урахуванням специфіки їхнього функціонування.

Питання про запровадження підсумованого обліку робочого часу має бути врегульовано у колективному договорі.

При підсумованому обліку робочого часу робота працівників регулюється графіками роботи (змінності), які розробляються роботодавцем і погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації. Графіки роботи (змінності) розробляються таким чином, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин, передбаченого статтями 50 КЗпП України (40 годин на тиждень). Ця норма не може бути збільшена ні колективними, ні трудовими договорами.

Виходячи з виробничих потреб роботодавець за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації або в колективному договорі може встановлювати з урахуванням характеру і умов праці тривалість роботи протягом дня за підсумованим обліком робочого часу до 12 год робочого часу на зміну. Слід зазначити, що не рекомендується встановлювати подовжену тривалість робочого дня на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

Обліковий період установлюється у колективному договорі підприємства. Він охоплює робочий час і години роботи у вихідні і святкові дні, години відпочинку. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді. Обліковим періодом при підсумованому обліку робочого часу, як правило, є місяць. В окремих випадках застосовуються інші облікові періоди - декада (10 календарних днів місяця), квартал, півріччя, рік тощо.

При підсумованому обліку робочого часу графіки роботи (змінності) мають розроблятися таким чином, щоб тривалість перерви в роботі між змінами була не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи перерву на обід) (частина перша ст. 59 КЗпП України) а тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не меншою, як сорок дві години (ст. 70 КЗпП України).

Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється (частина друга ст. 59 КЗпП України). В окремих випадках тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку може бути скорочена, але не менше, як 12 годин на добу.

На умовах, визначених колективним договором, невикористані години щоденного (міжзмінного) відпочинку підсумовуються і можуть бути надані як додаткові вільні від роботи дні протягом облікового періоду.

Час, відпрацьований понад нормальну тривалість робочого часу, визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом роботи згідно з табелем обліку робочого часу та нормою тривалості робочого часу за обліковий період.

Час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважають надурочним і оплачується у подвійному розмірі годинної ставки (ст. 106 КЗпП України). Оплата за всі години надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду.

Робота понад норму робочого часу, передбаченого графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період не є надурочною роботою.

У разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові й неробочі дні (ст. 73 КЗпП України) за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними й оплачується в подвійному розмірі.

Робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час (ст.108 КЗпП України).

Нічним часом відповідно до ст. 54 КЗпП України є час з 10 години вечора до 6 години ранку.

У разі якщо за характером виробництва неможливе додержання законодавчої норми робочого часу в установленому обліковому періоді й неминуча необхідність надурочного робочого часу, графіки роботи (змінності) повинні розроблятися з таким розрахунком, щоб норма надурочного часу не перевищувала 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП України).

При підсумованому обліку робочого часу змінна робота, як правило, триває в нічний час. Тому на такі роботи відповідно до ч. 1 ст. 55 КЗпП України забороняється залучати:

вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 176 КЗпП України);

осіб, молодших 18 років (ст. 192 КЗпП України);

інші категорії працівників, передбачені законодавством.

Робота інвалідів у нічний час, у т.ч. і при цілодобовій змінній роботі, можлива лише за їх згодою та за умови, якщо це не суперечить медичним рекомендаціям (ст.ст. 55, 63 та 172 КЗпП України).

Відповідно до ст. 66 КЗпП України працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. При цьому, перерва не включається в робочий час. Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку.

На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникові повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації.

Валентина БАБКІНА,

головний державний інспектор

Головного управління Держпраці

у Дніпропетровській області

22.05.2020